четверг, 22 сентября 2011 г.

Про НАС в неті


"Старий хутір" гостинний для велосипедистів

Зараз в Україні та світі швидко поширюється новий вид туризму - "зелений туризм", суть якого полягає у відпочинку в приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює своєю недоторканою природою, пам'ятками історії та природи.
- Отже і ми вирішили спробувати що таке зелений туризм... -розповідає полтавець Юрій.
Зранку теплого осіннього дня ми виїхали велосипедами з Полтави до Опішні, на окраїні якої знаходиться гостинний двір "Старий хутір". Як ми доїхали до місця призначення, а потім як поверталися в Полтаву читайте тут.

Вже під вечір ми потрапили в садибу. Зустрів нас господар Олександр і провів невеличкий екскурс по території гостинного двору. Знаходиться він на самій вершині пагорба, звідки відкривається вся панорама живописної місцевості. Недалеко від садиби протікає річка Ворскла. Славиться також місцевість цілющими джерелами, які знаходяться недалеко від садиби. Чудотворні джерела мають запаси срібла і йоду. Зараз тут розпочали будівництво каплички.
Поселилися ми у відновленій старій хаті, яка файно виглядає як зовні, так і всередині. Світлі кімнати виглядають дуже привітно. Старі але з сучасними матрацами ліжка, діюча біла піч, глиняний посуд, доріжки на полу, вишиті рушники створюють справжню сільську атмосферу...
Поки ще не сіло сонце нашій групі господар та досвідчений історик Анатолій запропонували невеличку велопрогулянку по історичним місцям, що зовсім поруч з садибою. Так ми попробували воду з цілющого джерела, заїхали на "лису" гору, де було городище 1200 років тому назад, а зараз на горі старий цвинтар. А ще ми встигли проїхатися до іншого горидища але вже скіфської доби.
А тим часом сонце вже закотилося за горизонт, і пофарбувало небо теплими фарбами, і ніч поступово покривала Опішню...
А зранку пили каву та чай в оглядовій альтанці та відганяли грайливого котика від столу. Нижче по схилу стоїть курінь з сіном, де можна заночувати літньої ночі. А ще нижче відтворюють дерев'яну хату для проживання.
Після легкого сніданку ми поїхали ще на велопрогулянку, яку запропонували господарі. Всі маршрути з цікавими місцями та пам'ятками нанесені на карту, що стоїть посеред двору.
Спочатку ми планували проїхатися аж до більського городища, але скоротили наш маршрут, бо треба було ще крутить педалі до Полтави. Доїхали до Глинська і там побували на території древнього городища та біля чистого ставка, який називають панським.
А потім повернулися в садибу і вже після обіду вирушили на Полтаву. За час перебування в садибі ми не встигли побачити багато цікавого в самій Опішні. Так що треба приїжджати в садибу на пару днів.
До речі в садибі планується надавати велосипеди в прокат, відведення місця для наметового містечка та створення умов для комфортного перебування велотуристів.
Хто полюбляє справжній український сільський колорит та національні традиції той зможе це відчути та й спробувати власноруч в гостинному дворі "Старий хутір".
http://reporter.pl.ua/novini/tsikave/3265-staryj-hutir-gostynnyj-dlja-velosypedystivПМГО «ВелоПолтава»


Гостинний двір "Старий хутір" гостинний для велосипедистів

Зараз в Україні та світі швидко поширюється новий вид туризму - "зелений туризм", суть якого полягає у відпочинку в приватних господарствах у сільській місцевості, яка приваблює своєю недоторканою природою, пам'ятками історії та природи.
Отже і ми вирішили спробувати що таке зелений туризм...
Зранку теплого осіннього дня ми виїхали велосипедами з Полтави до Опішні, на окраїні якої знаходиться гостинний двір "Старий хутір". Як ми доїхали до місця призначення, а потім як поверталися в Полтаву читайте тут.

Вже під вечір ми потрапили в садибу. Зустрів нас господар Олександр і провів невеличкий екскурс по території гостинного двору. Знаходиться він на самій вершині пагорба, звідки відкривається вся панорама живописної місцевості. Недалеко від садиби протікає річка Ворскла. Славиться також місцевість цілющими джерелами, які знаходяться недалеко від садиби. Чудотворні джерела мають запаси срібла і йоду. Зараз тут розпочали будівництво каплички.
Поселилися ми у відновленій старій хаті, яка файно виглядає як зовні, так і всередині. Світлі кімнати виглядають дуже привітно. Старі але з сучасними матрацами ліжка, діюча біла піч, глиняний посуд, доріжки на полу, вишиті рушники створюють справжню сільську атмосферу...
 
Поки ще не сіло сонце нашій групі господар та досвідчений історик Анатолій запропонували невеличку велопрогулянку по історичним місцям, що зовсім поруч з садибою. Так ми попробували воду з цілющого джерела, заїхали на "лису" гору, де було городище 1200 років тому назад, а зараз на горі старий цвинтар. А ще ми встигли проїхатися до іншого горидища але вже скіфської доби.
А тим часом сонце вже закотилося за горизонт, і пофарбувало небо теплими фарбами, і ніч поступово покривала Опішню...
А зранку пили каву та чай в оглядовій альтанці та відганяли грайливого котика від столу. Нижче по схилу стоїть курінь з сіном, де можна заночувати літньої ночі. А ще нижче відтворюють дерев'яну хату для проживання. 
 
Після легкого сніданку ми поїхали ще на велопрогулянку, яку запропонували господарі. Всі маршрути з цікавими місцями та пам'ятками нанесені на карту, що стоїть посеред двору.
Спочатку ми планували проїхатися аж до більського городища, але скоротили наш маршрут, бо треба було ще крутить педалі до Полтави. Доїхали до Глинська і там побували на території древнього городища та біля чистого ставка, який називають панським.
  
А потім повернулися в садибу і вже після обіду вирушили на Полтаву. За час перебування в садибі ми не встигли побачити багато цікавого в самій Опішні. Так що треба приїжджати в садибу на пару днів.
До речі в садибі планується надавати велосипеди в прокат, відведення місця для наметового містечка та створення умов для комфортного перебування велотуристів.  
Хто полюбляє справжній український сільський колорит та національні традиції той зможе це відчути та й спробувати власноруч в гостинному дворі "Старий хутір".
 

Гостинний двір "Старий хутір" у Опішні


1. Аня   
11 июля 2010, 20:30
мене здивувало що на цю садибу немає відгуків - на фото видно гарний інтер'єр, а ціни дуже помірні. виявилось що садиба тільки-но відкрита. наша родина була тут другими гостями. поєднання старовини і комфортних умов проживання чудове. краєвид з галявини біля садиби - диво. все дуже охайно. господарі дуже уважні. багато чого доброго можна ще сказати про це місце, але краще поїхати і самим все подивитись. дуже дякуємо господарям за те ще їм прийшла ідея створити такий хутір і що вини так викохують реалізацію своєї ідеї.

2. Эля   
27 июля 2010, 21:25
Мы провели три прекрасных дня на Старом Хуторе в конце июля 2010. Это не просто старинный дом, это настоящий музей архитектуры и быта, в котором много гончарных изделий, вышивки, старинной утвари. В доме прекрасная ванная комната с душем, туалетом и горячей водой. На территории Хутора есть печь под открытым небом, хозяева заканчивают строительство беседки. Хозяева живут в доме через дорогу, поэтому у гостей хутора будет полностью своя территория, где тишина и уединение гарантированы. Хутор находится на окраине села и со всех сторон от участка соседей нет, поэтому место идеально для тех, кто стремится к отдыху подальше от людей, наедине с природой. Хозяйка очень вкусно готовит любые блюда по заказу гостей. Мы ели и вкуснейший борщ, и шашлыки, и свежих раков, и блинчики, пили парное коровье и козье молоко, - вобщем все прелести домашней кухни вам обеспечены. Есть пляж на Ворскле, до него нужно ехать на машине 10-15 минут, пешком очень далеко. На пляже есть очень мелкие песчаные лагуны, идеальные для детей, и глубокая вода для взрослых заплывов. Песочек белый-белый, очень мелкий и мягкий. Пляж совершенно дикий, поэтому берите с собой зонтики, кресла, воду, еду, потому что на пляже негде что-либо купить или взять оборудование напрокат. В Опошне есть интересный музей гончарного искусства. На большой территории под открытым небом раскинулась настоящая гончарная сказка, которая понравится и детям и взрослым. Хозяева – молодые, активные и очень приятные люди. Поэтому мы себя чувствовали как в гостях у друзей. Организуют и достанут все, что нужно. Общая оценка нашего отдыха на Старом Хуторе – прекрасно, обязательно приедем еще на более длительный срок. Единственный нюанс: три из четырех кроватей в доме очень твердые, на досках. Четвертая – на металлической сетке. Поэтому если вы привыкли спать на мягком – уточните у хозяев статус покупки мягких матрацев, они планируют в ближайшее время решить эту проблему. Старый Хутор быстро развивается и у хозяев большие планы на будущее. Поэтому приезжайте отдыхать – не пожалеете! Фотографии нашей поездки можно посмотреть тут:

3. Антоніна   
2 августа 2010, 9:57
В Опішню до Марини та Олександра ми з татом приїхали вперше. Опішня знаходиться недалеко від м. Полтави, в історичному місті України. Від хати ми 30 хв. ходили на р. Ворсклу, де можна гарно покупатися і позагорати. А ще в нас була можливість поїхати на великий об лаштований пляж на Опішнянській ГЕС. Господарі дуже гостинні, з радістю прийняли у себе в садибі. Господиня Марина дуже смачно і багато готує. Точно, що голодним не залишишся.  А Олександр - людина з почуттям гумору, тому з ним сумно не було.  Цікаво те, що ми жили в старому будинку під солом’яною стріхою. Інтер’єр хати облаштований в старовинних українських традиціях: піч, запах запашних трав, а затишок створюють рушники з українською вишивкою. А ще ми познайомилися з породистою собакою Аксі. Вона ще маленька (всього 1 рік), проте і вдень і вночі стереже будинок. Таку не кожен день і в Києві побачиш.  Напевно, Полтавщину не потрібно описувати словами, бо ж назви населених пунктів говорять самі за себе: Полтава, Миргород, Гоголеве, Диканька, Великі Сорочинці. Майже всюди ми були, тому рекомендуємо відвідати ці цікаві та історичні місця. Сергій та Антоніна Батшеєви. Київ. Літо 2010

4. Анна   
24 января 2011, 14:30
Отдыхали на Рождество 2011 несколько дней с друзьями. - в хатке печное отопление. Наши мужчины с восторгом топили печь. Было очень приятно тихим зимним вечером почитать под треск дров в печи. - прекрасная кухня. Кормили вкусно, много. Спасибо Тане за мастер-класс, на котором мы пекли пироги с разной начинкой в настоящей русской печи. - интересная история гончарного мастерства. Были в гостях у коренного гончара, получили урок гончарства, купили замечательную посуду из глины. - много веселья на снегу. Хатка находится возле диких трасс. Хозяева дали нам санки и скаты - мы дни напролет дурачились как дети на свежем воздухе. - прекрасная природа - лес, речка, холмы, поля... - тишина и уединение. Впечатлений много - все не передашь. Очень рекомендую! Аня и Андрей, зима 2011

5. Олена   
18 августа 2011, 17:37
Дякуємо Олександру та Марині за чудовий відпочинок на Старому хуторі. Відпочивали з 11 по 17 серпня 2011 року. Приємно бачити розвиток української культури, відтворення історії краю, звичаїв українського народу. Вдячні Галині Олексіївні та Любі за смачні страви української кухні. З повагою Сотнікова Олена та діти.

http://ruraltourism.com.ua/index2.php?a=viewfarm&id=543





Зеленый туризм фото Старый Хутор Опошня Зеленый туризм фото Старый Хутор Опошня Зеленый туризм фото Старый Хутор Опошня Зеленый туризм фото Старый Хутор Опошня Зеленый туризм фото Старый Хутор Опошня баня

  
      Зеленый туризм Украина интерьер дома Зеленый туризм Украина интерьер дома Зеленый туризм Украина интерьер дома Зеленый туризм Украина интерьер дома Зеленый туризм Украина интерьер дома

    
    Зеленый туризм Опошня природа Зеленый туризм Опошня целебный источник Зеленый туризм Опошня природа целебный источник Зеленый туризм Опошня природа целебный источник Зеленый туризм Опошня природа




http://nem-ovcharka.narod.ru/stariyhutir.html


фото про НАС: http://fotki.yandex.ru/users/zelenuj-turizm/view/356082/?page=3





УкраїнаЗа кордономПолітикаСуспільствоЕкономікаЗдоров'яСпортНадзвичайні подіїКримінал
Архів статей за березень 2011 р.:
ПнВтСрЧтПтСбНд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
<лютийквітень>


Середа 05.10.11, вдень
+22°
волог.: 54%
тиск: 745 мм
вітер: 6 м/с, півд-західний
+23°
волог.: 48%
тиск: 760 мм
вітер: 7 м/с, західний
+23°
волог.: 48%
тиск: 759 мм
вітер: 7 м/с, західний
+22°
волог.: 50%
тиск: 758 мм
вітер: 7 м/с, західний








«Зелений туризм» по-опішнянськи, або Чим приваблює жителів міста відпочинок у селі

Ольга ПРАВДЕНКО, 16.03.2011, 10:52
«Цього року на Різдво ми відпочивали разом із друзями в садибі «Старий хутір». У хатині, де жили, — пічне опалення. Наші чоловіки із великим задоволенням топили піч. Сидячи біля неї, було дуже приємно тихими зимовими вечорами почитати цікаву книгу. Годували смачно та багато. Дякуємо кухарю Тані за майстер-клас, завдяки якому ми пекли пироги в справжній печі. Були також у гостях в корінного гончаря, купили чудовий керамічний посуд. Хатинка знаходиться біля «диких трас». Господарі дали нам санки та скати. Навколо прекрасна природа — ліс, річка, гори, поля. Панує тиша та спокій. Вражень багато — словами все не передати. Тому дуже рекомендуємо вам відвідати «Старий хутір» в Опішні. Аня».
Цей та інші відгуки задоволених відпочивальників можна прочитати на сайті «Зелений туризм». Гостинний двір «Старий хутір», що в Опішні, справді манить своїм затишком, чистим повітрям та цікавими історичними місцями.  Таким колоритним його зробили господарі — молоде подружжя Марина та Олександр Куденці. Вони — першопрохідці в «зеленому туризмі» на Зіньківщині. Та й узагалі, в Полтавській області ще не так багато людей, як, приміром, на Західній Україні, займаються цим незвичайним видом діяльності. Проте сільський, або, як його частіше називають, «зелений туризм» з кожним роком стає популярнішим і серед сільського населення, яке надає послуги гостинності, і серед міських жителів, які залюбки цими послугами користуються. У широкому розумінні поняття «зелений сільський туризм» означає відпочинок в приватних сільських садибах, господарі яких можуть зацікавити відпочивальників незвичайними пропозиціями з проведення дозвілля та туристичними об’єктами.

«Раніше тут жили ремісники та гончарі»На моє запитання, чому сім’ю привабив саме «зелений туризм», Олександр відповідає, що хотілося спробувати щось нове та незвичне. Наразі створений  осередок «зеленого туризму» в Опішні. Сьогодні він єдиний в Зіньківському районі.
— Усе необхідне для початку в нас було. А головне, сама Опішня завжди вабила туристів своїми гончарними традиціями та історичними місцями, — говорить Олександр.
Сім’я Куденців купила старенький будиночок, збудований у 1914 році, та відреставрувала його. Нині це чепурна побілена мазанка на дві кімнати, вкрита очеретом. В одній кімнаті — два ліжка, а в другій — одне двоспальне.
Знаходиться хата неподалік городища роменської доби VIII століття. Це історичне місце.
— Раніше тут жили ремісники та гончарі, — із захопленням розповідає Олександр. — Це була низина, або, як раніше називали цю місцину, старе місто. У новій Опішні, або вгорі, проживали пани. Тож, як бачите, свою садибу ми недарма назвали «Старий хутір». У планах — відродити стару Опішню, її традиції, створити маленьке старовинне містечко.
Інтер’єр хатини відповідає початку ХХ століття: у кутку заквітчана в рушники ікона, на вікнах вишиті штори, на стінах дерев’яні полиці з глиняним посудом, дубовий стіл посеред кімнати, прядка, а головне — в хаті є велика піч. Узимку нею опалюють приміщення. Той, хто бажає відчути всі принади життя українських селян на початку ХХ століття, може навіть спати на печі. Щоправда, сучасний міський житель аж ніяк не уявляє свого життя без таких комфортних зручностей, як світло, холодильник, телевізор. Господарі про все це подбали. Окрім того, в будинку є ванна кімната.
— Велика кухня теж облаштована в народному стилі, збудована окремо від хати, — приєднується до розмови Марина. — Для любителів попаритися є лазня. У дворі — велика альтанка з піччю. Тож улітку можна готувати та куштувати страви на свіжому повітрі.

Найбільше охочих відвідати «Старий хутір» — серед жителів столиці
Перших гостей Куденці прийняли у червні 2010 року — на День гончаря. А потім спрацювало «сарафанне» радіо.
— Згодом інформацію про наш гостинний двір ми розмістили на сайті «Зеленого туризму». Там же виставили й фотографії та прейскурант, — зазначив Олександр.
Гостей зустрічає на в’їзді до Опішні господар. Він возить туристів селищем на власному автомобілі. Це входить у вартість проживання. Хоча багато хто приїжджає і власним транспортом. Відпочивають гості переважно кілька тижнів. — В основному туристи з Києва, Харкова, Дніпропетровська. Але були і з Миколаєва, Одеси, Хмельницького. Здебільшого відпочивають сім’ями. Наприклад, улітку з Києва приїжджав батько з донькою. Вони залюбки ходили купатися та рибалити на річку. Також туристів радує можливість відпочити від міського шуму.  Адже садиба знаходиться на окраїні, — говорить Марина. — Поряд, окрім старенької сусідки та господарів, які живуть через дорогу, немає нікого. А навколо — куди не кинь оком — краса неймовірна. Тут тобі і ліс, і гори, і цілюще джерело в долині біля лісу, а головне — чисте свіже повітря.

Для туристів проводять майстер-класи з гончарства та кулінаріїГосподарі гостинного двору говорять, що літо для них було випробуванням на витривалість та правильність обраного виду діяльності. Сніданки, обіди та вечері для гостей готувала Марина, а Олександр сам возив туристів визначними та пам’ятними місцями. Відповідальність подружжя, чітко розроблений план та вдале розташування садиби зумовили наплив туристів. Тому наприкінці осені вони почали втілювати в життя проект «Відродження традицій». Його суть полягає у проведенні майстер-класів для відпочивальників. Куденці налагодили співпрацю з народними гончарями, які  проводять  для всіх бажаючих майстер-класи з гончарства. Велику увагу приділяє подружжя гастрономічному
туризму.
— Ось піч та всі необхідні атрибути для порання біля неї: коцюба, копистки, рогачі, — показує Марина на велику розмальовану червоними квітами та півнями піч. — Кухарка готує на замовлення народні страви. Бажаючі можуть долучитися до процесу приготування. От, наприклад, на Різдво в нас відпочивали дві молоді пари. Дівчата із задоволенням розтоплювали піч, ліпили пироги, «саджали» їх у піч.
— Чим ще розважаєте людей, котрі у вас відпочивають? — Насамперед проводимо екскурсії по видатних місцях Опішні. Найбільше хочуть відвідати відомий на всю Україну Національний музей-заповідник українського гончарства. Охоче їздять на ГЕС, ходять до цілющих джерел, багатих на срібло та йод, — захоплено розповідає Олександр. — Плануємо організовувати екотуризм (відпочинок в екологічно чистих куточках країни, відвідування парків, заказників, заповідників, фауністичні та флористичні поїздки, фотополювання. — Авт.). Нині розробляємо маршрути. Вони пролягатимуть через Опішню та Котелевський район. Люди зможуть побувати в лісі, парку, заповіднику. Обов’язково до екологічного маршруту входитиме й відоме Більське городище, одне з найбільших у світі, багате на знахідки скіфської доби та рідкісні рослини.
 Сьогодні Олександр — член Спілки «зеленого туризму» при Полтавській облдержадміністрації. Він закликає власників садиб та аграріїв до спів-праці. Адже важливо зрозуміти, що «зелений туризм» передбачає роботу в команді.
…Останні відвідувачі гостинного двору «Старий хутір» були на Різдво. Нині господарі впорядковують садибу, відпрацьовують організаційні моменти, тому нових клієнтів запрошують приїжджати навесні, коли потепліє.
Фото автора

Коментарі до цієї статті

Немає коментарів. Додати свій коментар




Комментариев нет:

Отправить комментарий