"Нариси з історії міста Опішне козацької доби" побачили світ!

Першу книгу про історію Опішні вже опубліковано!!!! 

Про зелений туризм Опішні

Моя Опішня, на тебе схожа, а без Опішні я жити не можу 

Опішня, що в Полтавщині – один з найперспективніших населених пунктів Полтавщини для розвитку «зеленого» туризму. Багата природа, неповторні ландшафти, наявність значної кількості археологічних пам’яток дають можливість для створення карти цікавих екскурсійних маршрутів.

А ще Опішня – всесвітньовідомий центр етнічної самобутності українців. Наявність розвиненого гончарства й державної скарбниці, де зберігаються шедеври цього ремесла – Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному; осередку традиційного лялькарства та салону-студії «Лялина світлиця» сприяє повноцінному ознайомленню відвідувачів з цими важливими галузями народного мистецтва.

В селищі інтенсивно розвивається необхідна для прийому гостей інфраструктура. Зокрема активно діє Опішнянський осередок Спілки сприяння сільському зеленому туризму України Міжнародний туристичний комплекс Гостинний двір «Старий хутір». Нині він може приймати одночасно 8 гостей, пропонує послуги з проживання та харчування.

Всі на вечорниці по-опішнянськи! / All on the rocket of po-opishnyanski!

Вечорниці в Міжнародному туристичному

комплексі Гостинний двір «Старий Хутір» на Катерини – 7 грудня та Андрея – 13 грудня

детальніше на сайті  http://staryj-xutir.com.ua

Вітаємо новенький "зелений" САЙТ!

У мережі з’явився новенький сайт про діяльність Міжнародного туристичного комплексу 

"Гостинний двір Старий Хутір"

http://staryj-xutir.com.ua

Terra inkognita - подземелья

Terra inkognita – подземелья Полтавщины 

Разновременные подземные сооружения cуществуют под многими населенными пунктами Украины. Территория современной Полтавщины насыщена позднесредневековыми подземельями. В научных публикациях они известны с конца ХІХ века. Этим временем датировано начало первого периода научного изучения подземных сооружений региона. Настолько мне известно, пионером в этом деле стал археолог, этнограф, статист Иван Зарецкий. В 1889 году он изучил несколько подземелий Полтавы. Результаты его исследований были опубликованы. Зарецкий, а также систематизатор добытых им знаний, историк-краевед Василий Бучневич сделали вывод, который подтверждается современными исследованиями, что начало сооружения подземелий Полтавы датировано временем, не ранее ХVII века. Вторым подземелья Полтавщины (город Лубны) изучал краевед Кирилл Бочкарев. В 1901 году он опубликовал описание своих впечатлений от посещения лубенских подземелий. Исследователь сделал вывод, что они датированы ХVII-ХVIIІ веками и использовались как ходы сообщения и убежища. Исследования Бочкарева продолжил в начале 1910-х годов историк-археолог-спелестолог Игнатий Стеллецкий. В 1913 году вышла его статья «Подземная Украйна», в которой он подытожил результаты обследования нескольких подземных сооружений Лубен. Исследованиями Стеллецкого завершился первый, начальный период изучения подземелий Полтавщины.

Історія славнозвісної Опішні

ШАНОВНІ КРАЯНИ! 

Чи знаєте Ви про те, що Опішне кілька століть було містом?

Вам цікаво дізнатися про наукові дослідження опішнянських підземель?

А яка битва була предтечею славнозвісної Полтавської баталії?

Може здогадуєтесь, яке місто було столицею селітроварництва Російської імперії ХVIII століття?

Який населений пункт України – найвідоміший осередок садівництва козацької доби?

Чому саме в Опішному відпочивав один із славетних російських полководців і що сталося в його родині під час відпочинку?

Про це та багато іншого СКОРО ДІЗНАЄТЕСЯ!!!!!

Старий Хутір готується до вечорниць! А ВИ?

Вечорниці в Опішному 

Коли не було нічних клубів та будинків культури, і наставала осінь з довгими вечорами, тоді молодь починала збиратися на вечорниці. Приміщення для вечорниць наймають дівчата, вони ж і платять за нього, а хлопці наймали музик. Найчастіше це була хата вдови або самітної жінки, або – це вже в крайньому випадку – бездітного подружжя. Господарку хати називали Паніматкою, обов’язком якої було утримування ладу на вечорницях. Тривали вечорниці десь із 7 до 10-11 години вечора. У влаштуванні вечорниць було чимало відмінностей, зазвичай на вечорниці збиралися тільки дівчата і хлопці.

Розважальна програма.

·        Загальна екскурсія до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

·        Розділення групи на чоловічу та жіночу.

·        Чоловіча прогулянка по селищу з «тормозком» від пані матки.

·        Жіночий майстер по виготовленню ляльки мотанки та приготування калити, або слащьон по-опішнянському.

·        Лякання, гадання, ворожіння.

·        Народні ігри «В Князя», «Дрікман», «Гори дубе», «Калита».

·        Українські народні танці та їх школа.

·        Застільні та жваві пісні від фольклорного гурту «Воріття».

·        Смачна домашня вечеря в українській хаті початку ХХ століття.