четверг, 5 сентября 2013 г.

Смаколики по-староопішнянськи / Goodies in staroopishnyansky

ГАСТРОНОМІЧНА ОСІНЬ В «СТАРОМУ ХУТОРІ» 

Опішня у давнину розташовувалась на перехресті двох важливих торгівельних і комунікаційних магістралей. Десятки тисяч мандрівників проїжджали і проїжджають нині її вулицями, зупинялися, харчувалися. Славилося містечко своїми кухарями, наїдками та напитками. Хтось-то спеціально приїздив, щоб спробувати маринади щонайліпших опішнянських господинь.
„По ярам и буеракам” Опішного, „покрывая склоны оврагов и холмы своей зеленью” розташовуються розкішні сади. Принаймні з другої половини XVIIІ століття в них пестили-ростили яблука, груші, вишні, дикі персики, абрикоси (морелі), терен, чорну, білу й червону смородину, малину, агрус, барбарис, ожину, полуниці, суниці, горобину, бузину й шипшину…. Принаймні з середини XVIIІ століття садові плоди стали візитівкою торгівлі Опішного.

Якщо яблука без попередньої обробки можна було транспортувати на далеку відстань, то сливи продавали переважно соленими чи гніченими – „перетвореними на чорнослив”. Вічний пам’ятник опішнянським сливам зладнали класики української літератури. Першим, Іван Котляревський в «Енеїді», назвавши їх серед подарунків царя Латина Енею... Григорій Квітка Основ’яненко у «Пані Халявському» згадав про їхню присутність, навалених «горами», на старшинському столі. А також про те, що батько головного героя «с большим трудом доставали из Опошни прививок плодовых и сами своими руками и окулировали». Про опішнянські сливи Панас Мирний писав: „добре знайомі на Полтавщині Опішнянські сливи. Сливи ті з породи венгерок, або, як тут (та й краще ж) зовуть їх, угорок, великі, м’ясисті і пригодні для солива... Її кожен знає. Знає й її людей високих, моторних, що з здоровенними бочками солоних слив роз’їжджають усюди по ярмарках...”.
Цього року, коли опішняни зберуть урожай, загнітять і посолять садовину, Міжнародний туристичний комплекс Гостинний двір «Старий хутір» розпочне унікальний проект «Гастрономічна осінь». Щотижня наші кухарі, співпрацюючи з партнерами-науковцями, будуть готувати унікальну опішнянську страву, за рецептами кінця XVIIІ-ХІХ століть. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий